Пошук остаточних законів природи
Цей сайт присвячений великій інтелектуальній пригоді - пошуку остаточних законів природи. Мрія про остаточну теорію багато в чому надихає роботи в області фізики високих енергій. Хоча ми й не знаємо, як можуть виглядати остаточні закони або скільки років пройде, перш ніж вони будуть відкриті, все-таки ми думаємо, що вже в сучасних теоріях уловлюються проблиски контурів остаточної теорії.
Сама ідея остаточної теорії суперечлива і є в наші дні предметом інтенсивних суперечок. Це протиріччя вже досягло комітетських кабінетів конгресу США: фізика високих енергій стає усе більше дорогою наукою й обіг учених за суспільною підтримкою частково обґрунтовується історичною місією відкриття остаточних законів
Із самого початку в наміри входив виклад тих питань, які виникають у зв'язку із самою ідеєю остаточної теорії як частини інтелектуальної історії нашого часу, розраховане на людей без спеціальної підготовки по фізиці й вищій математиці. Мова йде про ключові ідеї, що лежать в основі сучасних фундаментальних досліджень по фізиці. Але це не підручник по фізиці, і Ви не зустрінете окремих глав, повністю присвячених часткам, взаємодіям, симетріям і струнам. Навпроти, тут уплетені поняття сучасної фізики в обговорення того, що таке остаточна теорія і як ми збираємося неї шукатися
Остаточна теорія
імпульсів всіх цих часток, або багатьма іншими способами. Однак неможливо описати систему, задавши одночасно
положення й імпульси всіх часток.
Суть копенгагенской інтерпретації складається в різкому відділенні самої системи від тих приладів, які використовуються
для виміру її конфігурації. Як підкреслював Макс Борн, у проміжках між вимірами значення хвильовий
функції змінюються ідеально безперервним і детермінованим образом, обумовленим деякою узагальненою версією
рівняння Шр.дингера. У цей час не можна говорити, що система перебуває в якійсь певній конфігурації. Якщо
же ми вимірюємо конфігурацію системи (тобто вимірюємо положення або імпульси всіх часток, але не ці величини
одночасно), система стрибком переходить у стан з тією або іншою конфігурацією, причому ймовірності знаходження
системи в цих конфігураціях визначаються квадратами значень їхніх хвильових функцій перед виміром 60.
Спроба розповідати про квантову механіку одними словами неминуче створює тільки саме неясне враження про
тім, що це за наука. Сама по собі квантова механіка зовсім прозора; хоча вона спочатку й здається незрозумілої, але
пропонує точну процедуру обчислення енергій, швидкостей переходу й імовірностей. Я хочу спробувати разом з
читачем ще небагато поглибитися у квантову механіку. Для цієї мети я буду розглядати систему найпростішого
можливого типу, що має всього лише дві можливі конфігурації. Можна представити таку систему як міфічну
частку!61!, що володіє не нескінченним числом можливих положень, а всього лише двома, скажемо положеннями тут і
там. Тоді стан систе-
5) У наступні роки Бор підкреслював важливість принципу додатковості в областях, досить далеких від
фізики. Розповідають, що один раз Бору запитали німецькою мовою, яке якість додатково до істини
(Wahrheit). Після деяких роздумів Бор відповів: ясність (Klahrheit). Я відчув глибину цього
висловлення, коли писав цю главу.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127]