Пошук остаточних законів природи
Цей сайт присвячений великій інтелектуальній пригоді - пошуку остаточних законів природи. Мрія про остаточну теорію багато в чому надихає роботи в області фізики високих енергій. Хоча ми й не знаємо, як можуть виглядати остаточні закони або скільки років пройде, перш ніж вони будуть відкриті, все-таки ми думаємо, що вже в сучасних теоріях уловлюються проблиски контурів остаточної теорії.
Сама ідея остаточної теорії суперечлива і є в наші дні предметом інтенсивних суперечок. Це протиріччя вже досягло комітетських кабінетів конгресу США: фізика високих енергій стає усе більше дорогою наукою й обіг учених за суспільною підтримкою частково обґрунтовується історичною місією відкриття остаточних законів
Із самого початку в наміри входив виклад тих питань, які виникають у зв'язку із самою ідеєю остаточної теорії як частини інтелектуальної історії нашого часу, розраховане на людей без спеціальної підготовки по фізиці й вищій математиці. Мова йде про ключові ідеї, що лежать в основі сучасних фундаментальних досліджень по фізиці. Але це не підручник по фізиці, і Ви не зустрінете окремих глав, повністю присвячених часткам, взаємодіям, симетріям і струнам. Навпроти, тут уплетені поняття сучасної фізики в обговорення того, що таке остаточна теорія і як ми збираємося неї шукатися
Остаточна теорія
ГЛАВА VII. Проти філософії
І я колись до магів і святим
Ходив, познанья жаждою млоїмо,
Я їм слухав; але йди завжди
Чрез ті ж двері, як і був до них.
Эдвард Фитцджеральд. Рубайят Омара Хайяма1)
Фізикам так допомагають у роботі суб'єктивні й найчастіше розпливчасті эстетические судження, що можна було б
розраховувати й на допомогу з боку філософії, з якої зрештою виросла вся наша наука. Чи може філософія
стати нашою дороговказною ниткою на шляху до остаточної теорії?
Цінність філософії для фізики в наші дні нагадує мені цінність ранніх національних держав для їхніх народів.
Нe буде більшим перебільшенням сказати, що до введення поштових служб головним завданням кожного національного
держави було захистити свій народ від впливу інших національних держав. Точно так само погляди філософів
іноді приносили користь фізикам, але головним чином у негативному змісті, захищаючи їх від упереджень інших
філософів.
Я не збираюся доводити, що найкраще фізика розвивається без усяких упереджень. Завжди є так багато
речей, які потрібно зробити, так багато загальноприйнятих принципів, які можуть бути оскаржені, що ми не могли б
рухатися вперед, не керуючись хоч якимись упередженнями. Моя думка полягає в тім, що філософські
принципи, загалом кажучи, не забезпечують нас правильними упередженнями. У пошуках остаточної теорії фізики
нагадують більше собак, чим орлів: ми носимося, вынюхивая всі навколо в пошуках слідів краси, що сподіваємося
1) Фитцджеральд Э. Рубайят Омара Хайяма. Поема / Пер. О. Румера // Омар Хайям. Рубаи: Пер, з перс.-тадж.
Л.: Сов. письменник, 1986. 320 с. (Б-ка поета. Більша серія). - Прим. ред.
132
виявити в законах природи, але навряд чи ми зуміли б побачити шлях до істини з вершин філософії.
Звичайно, у кожного фізика є якась робоча філософія. Для більшості з нас - це грубий, прямолінійний
реалізм, тобто переконаність в об'єктивній реальності понять, використовуваних у наших наукових теоріях. Однак ця
переконаність досягається в процесі наукових досліджень, а не в результаті вивчення філософських праць.
Все сказане зовсім не означає заперечення цінності філософії, основна частина якої не має ніякого відношення
до науки125. Більше того, я не збираюся заперечувати й цінність філософії науки, що у кращих своїх зразках
представляється мені приємним коментарем до історії наукових відкриттів. Але не слід очікувати, що філософія науки
може дати в руки сучасних учених якесь корисне керівництво на тему про те, як треба працювати або що бажано
було б виявити.
Повинен визнати, що це розуміють і багато філософів. Витративши три десятиліття на професійні дослідження
в області філософії науки, філософ Джордж Гейл доходить висновку, що «всі ці майже недоступні простим смертним
дискусії, замішані на схоластику, можуть цікавити тільки незначне число вчених-практиків»126. Людвіг
Витгенштейн зауважує: «Ніщо не здається мені менш імовірним, чим те, що читання моїх праць може серйозно вплинути
на роботу якогось ученого або математика»127.
Справа тут не тільки в інтелектуальних лінощах учених. Звичайно, дуже болісно переривати свою роботу й
змушувати себе вивчити нову дисципліну, але, коли потрібно, учені на це здатно. Що стосується мене, то в різні
періоди життя я змушений був відривати час від своїх основних занять, щоб вивчити самі різні речі, у яких
виникала необхідність - від диференціальної топології до системи MS DOS. Справа все в тім, що не видно, де фізик
може використовувати знання філософії, не вважаючи тих випадків, коли вивчення робіт окремих філософів допомагає нам
уникнути помилок, зроблених іншими філософами.
Роблячи такий висновок, я повинен чесно визнати свою обмеженість і упередженість. Розчарування прийшло після
декількох років захоплених занять філософією на молодших курсах університету. Погляди філософів, які я вивчав,
поступово почали здаватися мені розпливчастими й непродуктивними в порівнянні із вражаючу уяву успіхами
математики й фізики. З тих пор час від часу я намагався розібратися в поточній літературі по філософії науки.
Деякі роботи здавалися мені написаними на непереборно складному жаргоні128. Єдине, що залишалося думати,
що ціль цих робіт - зробити враження на ті, хто плутає неясність викладу з його глибиною. Деякі ж
роботи були
133
написані прекрасно і являли собою гарне, навіть глибоке читання, наприклад твору Людвіга Витгенштейна
або Підлоги Фейерабенда. Але лише в найрідших випадках мені здавалося, що це має хоч якесь відношення до тих науковим
заняттям, які були мені відомі129. Згідно Фейерабенду, поняття наукового пояснення, розроблене поруч
філософів науки, настільки вузько, що неможливо говорити, що якась теорія пояснюється іншою теорією130. Ця крапка
зору залишає моє покоління фізиків, що займаються частками, без роботи.
Читачеві (особливо, якщо він - професійний філософ) може здатися, що вчений начебто мене, що
настільки не в ладах з філософією науки, повинен делікатно обходити цю тему й надати право судити експертам. Я
знаю, як ставляться філософи до аматорських філософських потуг учених. Але я прагну тут викласти точку зору
не філософа, а рядового фахівця, незіпсованого працюючого вченого, що не бачить у професійної
філософії ніякої користі. Не я один розділяю такі погляди - мені не відомий жоден учений, що зробив помітний
внесок у розвиток фізики в післявоєнний період, роботі якого істотно допомогли б праці філософів. В
попередній главі я згадував про те, що Вигнер назвав «незбагненною ефективністю» математики. Тут я хочу
указати на інше рівною мірою дивне явище - незбагненну неефективність філософії.
Навіть якщо в минулому філософські доктрини й робили якийсь корисний вплив на вчених, вплив цих
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127]
У світі фізики
Наука та техніка