Пошук остаточних законів природи
Цей сайт присвячений великій інтелектуальній пригоді - пошуку остаточних законів природи. Мрія про остаточну теорію багато в чому надихає роботи в області фізики високих енергій. Хоча ми й не знаємо, як можуть виглядати остаточні закони або скільки років пройде, перш ніж вони будуть відкриті, все-таки ми думаємо, що вже в сучасних теоріях уловлюються проблиски контурів остаточної теорії.
Сама ідея остаточної теорії суперечлива і є в наші дні предметом інтенсивних суперечок. Це протиріччя вже досягло комітетських кабінетів конгресу США: фізика високих енергій стає усе більше дорогою наукою й обіг учених за суспільною підтримкою частково обґрунтовується історичною місією відкриття остаточних законів
Із самого початку в наміри входив виклад тих питань, які виникають у зв'язку із самою ідеєю остаточної теорії як частини інтелектуальної історії нашого часу, розраховане на людей без спеціальної підготовки по фізиці й вищій математиці. Мова йде про ключові ідеї, що лежать в основі сучасних фундаментальних досліджень по фізиці. Але це не підручник по фізиці, і Ви не зустрінете окремих глав, повністю присвячених часткам, взаємодіям, симетріям і струнам. Навпроти, тут уплетені поняття сучасної фізики в обговорення того, що таке остаточна теорія і як ми збираємося неї шукатися
Остаточна теорія
соб демонстрації існування атомів і пояснив більше ранню роботу Макса Планка про теплове випромінювання, увівши
поняття про нову елементарну частку - світловій корпускулі, названої пізніше фотоном. Трохи пізніше, в 1911 р., Эрнест
Резерфорд на підставі результатів експериментів з радіоактивними елементами, виконаних у Манчестерской
лабораторії, зробив висновок, що атоми складаються з маленького масивного ядра, оточеного хмарою електронів. Нарешті, в
1913 р. датський фізик Нильс Бор використовував цю модель атома й ідею Эйнштейна про фотони для пояснення спектра
найпростішого атома водню. Самозаспокоєність змінилася порушенням; фізики відчули, що остаточна
теорія, що поєднує принаймні всю фізичну науку, може бути незабаром побудована.
Уже в 1902 р. раніше цілком удоволений Майкельсон зміг заявити: «Незабаром наступить день, коли нитки, що йдуть від
гаданих зовсім далекими друг від друга областей знання, з'єднаються в одній крапці. Тоді природа атомів,
походження сил, що діють у хімічних сполуках, взаємодія цих атомів з невидимим ефіром,
що проявляється в явищах електрики й магнетизму, структура молекул і молекулярних з'єднань, що складаються з
атомів, пояснення тертя, пружності й тяжіння - все це зіллється в єдине й компактне тіло наукового знання»8!. Хоча
до цього Майкельсон думав, що фізика вже завершена, тому що він не думав, що фізика повинна пояснювати хімію, те
тепер він уже очікував зовсім іншого завершення науки в найближчому майбутньому, що включає як фізикові так і хімію.
Всі ці висловлення були трохи передчасними. Насправді мрія про остаточної об'єднуючої
теорії початку вимальовуватися в середині 1920-х рр. після відкриття квантової механіки. Замість часток і сил
ньютоновской механіки у фізику виник зовсім новий підхід, що використовує поняття хвильових функцій і
імовірностей. Зненацька квантова механіка дозволила розрахувати не тільки властивості окремих атомів і їх
взаємодія з випромінюванням, але й властивості атомів, об'єднаних у молекули. Нарешті-Те стало ясно, що хімічні
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127]
У світі фізики
Наука та техніка