Пошук остаточних законів природи
Цей сайт присвячений великій інтелектуальній пригоді - пошуку остаточних законів природи. Мрія про остаточну теорію багато в чому надихає роботи в області фізики високих енергій. Хоча ми й не знаємо, як можуть виглядати остаточні закони або скільки років пройде, перш ніж вони будуть відкриті, все-таки ми думаємо, що вже в сучасних теоріях уловлюються проблиски контурів остаточної теорії.
Сама ідея остаточної теорії суперечлива і є в наші дні предметом інтенсивних суперечок. Це протиріччя вже досягло комітетських кабінетів конгресу США: фізика високих енергій стає усе більше дорогою наукою й обіг учених за суспільною підтримкою частково обґрунтовується історичною місією відкриття остаточних законів
Із самого початку в наміри входив виклад тих питань, які виникають у зв'язку із самою ідеєю остаточної теорії як частини інтелектуальної історії нашого часу, розраховане на людей без спеціальної підготовки по фізиці й вищій математиці. Мова йде про ключові ідеї, що лежать в основі сучасних фундаментальних досліджень по фізиці. Але це не підручник по фізиці, і Ви не зустрінете окремих глав, повністю присвячених часткам, взаємодіям, симетріям і струнам. Навпроти, тут уплетені поняття сучасної фізики в обговорення того, що таке остаточна теорія і як ми збираємося неї шукатися
Остаточна теорія
Можлива й інша причина атаки на реалізм і об'єктивність науки, значно менш піднесена. Представте, що
ви - антрополог, що вивчає культ вантажних літаків на одному з островів Тихого океану. Остров'яни вірять, що вони
можуть приманити вантажний літак, що доставляв їм під час Другої світової війни купу чудових речей,
обеспечивших їхнє процвітання. Для цього вони споруджують дерев'яні будівлі, що імітують радарні установки й
радіоантени. Цілком відповідало б природі людини, якби цей антрополог і інші соціологи й антропологи в
аналогічних обставинах почували б свою перевагу. Адже на противагу об'єктам їхнього вивчення вони-те
знали б, що ці вірування не засновані на об'єктивній реальності - ніякої З-47 з вантажем не залучити дерев'яними
радарами. Так хіба було б дивно, якби антропологи й соціологи, звернувшись до дослідження роботи вчених,
спробували б відтворити цей чудовий дух переваги, заперечуючи об'єктивну реальність наукових відкриттів?
Релятивізм - це тільки одна зі сторін більше широкої й радикальної атаки на саму науку154. Фейерабенд призвав до
формальному відділенню науки від суспільства!155, начебто відділення церкви від держави, уважаючи, що «наука є просто одна
з багатьох ідеологій, що рухають суспільство вперед, і так її й варто розглядати». Філософ Сандра Хардинг пише, що
«фізика, хімія, математика й логіка несуть на собі сліди їхніх конкретних творців не менше, ніж антропологія або
історія»156. Теодор Рожак наполягає, що ми повинні змінити «фундаментальне відчуття наукового мислення... навіть
якщо для цього прийде рішуче переглянути професійний характер науки і її місце в нашій культурі»157.
Схоже, що всі ці радикальні критики науки мало впливають, якщо взагалі впливають, на самих учених. Мені невідомий ні
один працюючий учений, що сприймає цих філософів всерйоз158. Та небезпека, що вони несуть науці,
пов'язана з їхнім можливим впливом на ті, хто сам не бере участь у науковій діяльності, але від кого ми всі залежимо, особливо
на ті, хто фінансує науку, а також на нове покоління вчених. Недавно журнал Nature процитував британського
урядового чиновника159, що займається питаннями цивільної науки й схвально отозвавшегося про книгу
Брайана Эпплъярда160, у якій обґрунтовується теза, що наука ворожа людському духу.
Я підозрюю, що близько до істини Джеральд Холтон, що розглядає рішучу атаку на науку як один з
симптомів більше широкої ворожості до західної цивілізації, що озлобила серця багатьох західних інтелектуалів,
починаючи з Освальда Шпенглера161. Сучасна наука є очевидною мішенню: адже багато цивілізацій породили
великі твори мистецтва
149
і літератури, але із часів Галилея наукові дослідження практично повністю визначаються Заходом.
Мені здається, що відбувається трагічна помилка й ця ворожість спрямована не в ту сторону. Навіть самі
дивовижні застосування західної науки, наприклад ядерна зброя, представляють усього лише ще один приклад
незліченних спроб людства зруйнувати саме себе, яким би зброєю це не відбувалося. Кладучи на іншу чашу
ваг всі мирні застосування науки і її роль у звільненні людського духу, я все-таки вважаю, що сучасна наука,
поряд з демократією й законами контрапункту в музиці, є подарунок Заходу миру й ми вправі цим пишатися.
Зрештою це розходження зникне. Сучасні знання й наукові методи швидко проникали в інші країни, не
приналежному західному миру, наприклад в Індію і Японію. Я передбачаю день, коли наука перестане асоціюватися з
Заходом і стане загальним надбанням людства.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127]
У світі фізики
Наука та техніка